Гра є
засобом активно-пізнавальної діяльності,
яку може застосовуватися на всіх етапах
уроку Це є безмежний вид діяльності, де
діти
полюбляють і бажають погратися, тим
паче на уроках. Отже:
«Зайвий гість»
З
перелічених понять уроку потрібно
знайти одне зайве, яке не відноситься
до даної теми. Цю гру застосовую або на
етапі актуалізації опорних знань, або
на етапі закріплення нової теми. Також
клас може об’єднуватися в групи і
змагатися. Наприклад:
Тема
«Вітер. Загальна циркуляція атмосфери»
|
|
Назви вітрів:
|
Бриз
– пасати – цунамі
– мусони
|
Тема «Річки»
|
|
Елементи
річкової долини:
|
Заплава
– тераси – гирло
– річище
|
Тема «Природні
комплекси»
|
|
Представники
саван:
|
Жирафа
– слон – лось
–
зебра – лев
|
На
підлозі малюється коло чи декілька кіл,
де в його центрі пишу назви географічних
об’єктів чи явищ. Група учнів стають
біля контуру. Я надаю характеристику
даного об’єкту, а вони повинні забігти
в контур в тому випадку, якщо вірна
характеристика.
Наприклад,
при вивченні теми «Болота» клас
об’єднується у дві команди «Дівчатка»
і «Хлопчики». Є два кола: в першому -
надпис верхові болота, в іншому – низинні
болота. Я озвучую ознаку певного типу
болота (утворюються
на вододілах річок, живляться підземними
водами, рослинність бідна, живляться
атмосферними опадами, ростуть осока,
очерет),
гравці, яких це стосується, мають за 3
сек. забігти в контур свого кола. Таку
гру можна застосовувати на всіх етапах
уроку, крім мотивації навчання. Ще ця
гра поєднує фізкультхвилинку.
«Журналіст»
Гра
застосовується при мотивації навчання
і закріпленні нової теми. Учень виконує
роль журналіста. Я оголошую нову тему,
а «журналіст» з мікрофоном у руці
підходить до будь-якого учня і задає
питання «Що ви бажаєте дізнатися на
тему «Назва»? І на кінці уроку дає
відповіді на поставлені питання учнями
класу. Учні досить оригінальні
задають питання. Наприклад, до теми
«Грунт» - Чому він буває різного кольору?
Пісок –це грунт? До якої глибини він
знаходиться? Чи є в горах і в морі грунт?
«Цирк-шапіто»
В цій
грі учні беруть участь, коли вивчають
природні зони світу. Особливо на кінці
уроку я оголошую: «До нас приїхав цирк,
в якому є представники тварин всіх
природних зон! Ви уважно дивіться на
виступ і називайте кого побачили з
тварин, що характерні саме для цієї
зони». Звичайно, перед тим виступом учні
самі об’єднуються в групи, а я називаю
їм природну зону. Одна група учнів
виступає, інші – називають тварин, яких
побачили.
«Навколосвітня
подорож за 5 хв.»
До розділу
«Географічне пізнання Землі» учням,
які працюють в парах, задається маршрут
подорожі мандрівника. Вони повинні
послідовно записати в зошитах чи на
окремому аркуші паперу ті географічні
об’єкти, які проходив мандрівник від
початку своєї мандрівки до кінця. Якщо
ця гра виконується на закріпленні теми,
учні користуються картами атласу, а
якщо – на перевірці домашнього завдання,
тоді без атласу.
«Мозаїка»
В цій грі
учні стають дослідниками. Їм доводиться
скористатися з розрізаними контурами
карти і скласти щось одне ціле, яке має
показати практичність теорії чи вплинути
на просторову уяву школярів. Таку роботу
учні виконували в парах, коли мали
побачити докази щодо походження материків
і океанів; на що й звернув вперше А.
Вегенер та висунув гіпотезу дрейфу
материків.
«Машина часу»
Учні
уявно потрапляють в той час, в якому
відбувалися певні природні процеси та
явища в минулому. Переважно ця гра має
випереджувальний характер. Наприклад,
вивчаючи тему «Геологічний час» у 6
класі, учні об’єднуються
у 5 груп. Кожна група заздалегідь має
опрацювати матеріал даної геологічної
ери (1 група досліджувала архейську еру,
2 група – протерозойську, 3 група –
палеозойську, 4 група – мезозойську, 5
група – кайнозойську). Вирушуючи в
подорож до своєї ери завдяки «машині
часу», знайомить учнів інших груп зі
своєю дослідженою ерою розповіддю,
ілюстраціями (схеми, малюнки, карта
півкуль…), відеосюжетами.
«Знайди
свого друга»
Декільком
учням (I група) роздаються карточки, на
яких написані головні назви об’єкту,
явища, терміну з даної теми. А всім іншим
учням (II група) - карточки, на яких вказані
слова, що їх характеризують. Учні другої
групи пропонують свою дружбу тому учню,
в якого є карточка з головною назвою
вивченої теми. Наприклад:
Учень –
основна назва
|
Учні
– другорядні назви
|
Режим річки
|
Повінь,
паводок, межень, льодостав
|
Живлення
річки
|
Змішане,
дощове, снігове, підземне
|
Екваторіальний
пояс
|
ЕПМ,
+ 25°С, 2000-3000 мм
|
Доцільно цю гру застосовувати,
якщо тема велика і містить багато
визначень.
«Художник»
Проводиться
для підсумку уроку. Індивідуально або
в парах школярі створюють малюнок
в робочих зошитах, який символізує тему
уроку. Якщо весь урок клас працював у
групах, то малюнок виконують разом
учасники групи на альбомному аркуші.
Отже,
пізнавальні ігри допомагають мені, як
вчителю, зробити предмет цікавим для
дітей. В іграх вони виявляють уяву,
кмітливість, спостережливість,
винахідливість, вчаться логічно
міркувати. У колективній грі присутній
дух змагання, а це значить, є наполегливість,
увага. Головним є те, що під час гри
учні, крім нових знань, отримують
при цьому велике задоволення. А з
психологічної точки зору позитивні
емоції краще сприяють засвоєнню нової
інформації. І дитина всебічно розвивається
та його здібності.
